Фещенко Олександр Сергійович
Джерело інформації про Героя: Газета "Прапор"
Фещенко Олександр народився 3 вересня 1977 року в Новій Боровій. Мав брата В’ячеслава, на 8 років молодшого. У компанії друзів Олександр із братом часто весело проводили час на свіжому повітрі: катались на ковзанах, лижах, ганяли у футбол, займалися у спортивних залах. Частенько «качали м’язи» на імпровізованих спортивних локаціях. Брат В’ячеслав, який нині теж є військовослужбовцем Національної Гвардії, пригадує, що Саша з дитинства гарно малював. Одним із його особливо улюблених занять було тихе полювання – збирання грибів у навколишніх лісах.
Олександр закінчив 11 класів Новоборівської загальноосвітньої школи №2. Потім здобув спеціальність газоелектрозварювальника у Житомирському професійно-технічному училищі.
Строкову військову службу проходив спочатку в Житомирі, а потім у Яворові на Львівщині у танкових військах. Був із миротворчою місією у Югославії.
Після армії працював на різних роботах і підприємствах, в тому числі й на заробітках за кордоном. Був одружений. Мав два шлюби. У нього є двоє синів – Роман та Нікіта від першого шлюбу. У другому шлюбі з дружиною Тетяною виховував прийомного сина Руслана.
Олександр Фещенко був мобілізований у вересні 2023 року. Пройшов 50-денне навчання за програмою суміщеного курсу підготовки командирів відділень різних родів військ. Служив у званні старшого сержанта на посаді старшого сержанта стрілецького взводу. Усі бойові завдання та посадові обов’язки виконував відповідально і чесно. Мав багато відзнак за свій ратний труд. Рідним назавжди залишилася медаль «За звитягу! Слава і Честь!» – нагорода від командира частини. Грамоти за сумлінне виконання бойових завдань із захисту України від командира частини та від командувача військ оперативного командування «Північ».
Життя військового обірвалося 16 травня 2025 року внаслідок тяжких поранень від ворожої російської зброї в Куп’янському районі, Харківської області під час виконання бойового завдання.
Церемонія вшанування подвигу Героя та чин поховання відбулися 25 травня 2025 року. Земляки зустрічали і проводжали траурний кортеж із тілом Героя на колінах із квітами в руках та прапорами України.
Біля приміщення Новоборівської селищної ради відбувся траурний мітинг. Відспівували Воїна Олександра в Новоборівській Свято-Пантелеймонівській церкві.
Останній спочинок Герой знайшов на кладовищі поруч із загиблими земляками – Захисниками України. Поховали Воїна з усіма належними громадянськими і військовими почестями.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
« повернутися до розділу «Загиблі Герої російсько-Української війни»
