Дитиненко Олександр Петрович
Джерело інформації про Героя: Газета "Прапор" Новоборівська громада
На щиті повернувся додому житель селища Нова Борова, старший сержант, командир зенітно-кулеметного відділення Дитиненко Олександр Петрович. Він мужньо боронив Україну до останнього подиху, віддаючи все заради свободи своєї держави і народу.
Герой загинув 6 квітня 2025 року у Донецькій області під час виконання бойового завдання.
Олександр Дитиненко народився 14 червня 1971 року у селі Турчинка, тоді Ягодинської сільської ради, Володарськ-Волинського району.
Навчався Олександр в Іршанській загальноосвітній школі. З дитинства й усе життя любив фізичну культуру і спорт. У шкільні роки займався хокеєм, іншими видами спорту.
Після здобуття повної загальної середньої освіти був призваний на строкову військову службу, яку проходив у 1989-1991 роках.
Після служби в армії Олександр влаштувався на роботу в місті Житомирі на підприємство «Сантехмонтаж», де працював на посаді механіка вентиляційних систем.
Пізніше працював в Іршанській пересувній механізованій колоні, а потім на різних каменепереробних підприємствах.
Одружився Олександр Петрович у 1997 році. Разом зі дружиною Анжелою Анатоліївною народили та виховали двох прекрасних доньок Вікторію й Тетяну. Обидві вони вже дорослі, здобули гарну освіту, прокладають собі гідний шлях у житті.
Із початком повномасштабного вторгнення Олександр Дитиненко був мобілізований 21-го квітня 2023 року до 44-ї окремої механізованої бригади. Служив на посаді командира зенітно-кулеметного відділення.
Під час виконання бойового розпорядження 6 квітня 2025 року внаслідок удару FPV-дрону противника поблизу населеного пункту Шевченко Волноваського району Донецької області старший сержант Олександр Петрович Дитиненко загинув.
Дружина Анжела Анатоліївна розповідає про Олександра як про дуже добру людину, люблячого, уважного і турботливого батька. Він любив людей і ніколи нікого не засуджував. Дуже любив тварин. Лікарі кілька років тому ставили йому тяжкий діагноз, проте він свідомо й наполегливо працював над собою, щоб побороти хворобу. І свідомо, коли принесли повістку з ТЦК, пішов на службу в Збройні сили України, щоб захищати свою землю від окупантів. Він хотів, щоб його рідні могли жити з гордо піднятою головою.
Церемонія прощання і вшанування Героя відбулася в неділю 13 квітня 2025 року. Попрощатися з Героєм-Захисником України прийшло багато людей. Траурний кортеж земляки зустрічали й проводжали живим коридором, віддаючи шану Воїну-Захиснику за його ратний подвиг. У Новій Боровій біля Алеї Пам’яті Героїв відбувся мітинг вшанування загиблого Воїна Олександра Дитиненка.
Відспівували загиблого Воїна Олександра у храмі святого Андрія Первозванного Православної церкви України. Після заупокійної служби похоронна процесія вирушила на місцеве кладовище.
Поховали Олександра Петровича Дитиненка з усіма громадянськими і військовими почестями.
Указом Президента України Дитиненка Олександра нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня(посмертно).
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
