Павицький Володимир Петрович
Джерело інформації про Героя: Газета "Прапор"
Володимир Павицький навчався упродовж 9 років у Новоборівській середній школі №1. Потім закінчив Житомирський автодорожний технікум. Після навчання працював за спеціальністю – механіком у Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті. Багато років був далекобійником і їздив країнами Європи.
Має двох дорослих синів – Михайла та Дмитра.
24 лютого Володимир пішов у Хорошівський військкомат, хотів потрапити до лав ЗСУ, бо строкову службу у свій час проходив у спецвійськах. Але його взяли в роту територіальної оборони. І з першою хвилею військових тероборони, яких відправляли на фронт, пішов захищати Україну зі зброєю в руках і він.
Був у гарячих точках. Воював сміливо. Коли розмовляв по телефону із мамою Тамарою Максимівною, і вона просила, щоб він беріг себе, то відповідав, що йому є тут кого берегти, адже дуже багато воює молодих недосвідчених бійців. Він за них переживав, намагався їх берегти у першу чергу.
Він служив на посаді водія. Але в бою під Бахмутом Донецької області був поранений кулеметник. Тоді він узяв кулемет і заступив на місце побратима. Поклав немало окупантів. І потім треба було прочесати посадку. Один із російських солдат прикинувся мертвим. І коли Володимир наблизився до нього, окупант його розстріляв.
Про нього усі згадують лише добрим словом. Він був хорошим сином для мами, братом – для сестри, батьком – для своїх синів. Сусіди, родичі, друзі, однокласники згадують лише про те, що він завжди був готовий прийти на допомогу, у будь-якій ситуації намагався підтримати, виручити.
Вчителька, класна керівниця Володимира Ірина Хомич розповідає:
«Мені дуже тяжко говорити, бо це вже сьомий мій учень загинув на цій війні, захищаючи Україну. Це великий біль для мене… Про Володю можу сказати лише хороше: добрий, відповідальний, надійний. Пам’ятаю, як ще в сьомому класі він став свідком пожежі, то дуже старався загасити палаючий будинок, носив мискою воду й поливав вогонь. Я розмовляла з його побратимами. Вони всі кажуть, що він їх захистив».
Указом Президента України Павицького Володимира Петовича нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня(посмертно).
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
« повернутися до розділу «Загиблі Герої російсько-Української війни»
