Ярош Андрій Володимирович
Джерело інформації про Героя: Газета "Прапор"
Андрій Володимирович Ярош народився 24 березня 1987 року. Був молодшим серед трьох синів у родині. Закінчив 9 класів Новоборівської середньої школи №2.
Колишня вчителька, керівниця класу, де навчався Андрій, Тамара Іларіонівна Шаповалова розповідає про Андрія як добру дитину, спокійного, врівноваженого учня, який гарно товаришував з однокласниками, завжди відгукувався на всі звернення і прохання. Він залюбки виконував завдання, особливо якщо це була якась фізична робота. Коли клас ішов у похід, то Андрій ніс усі дівчачі сумки й рюкзаки. Після закінчення школи часто навідувався і приносив вчительці квіти. Він залишив у серцях своїх наставників і наставниць теплу, світлу пам’ять.
У школі він був гарним спортсменом, особливо любив футбол. Разом зі своєю командою брав участь у змаганнях різних рівнів.
Пізніше Андрій навчався в Житомирському професійно-технічному училищі №1, здобув професію будівельника. Працював на будівництві в різних організаціях і в приватних фірмах як в Україні, так і за її межами.
Під час призову на строкову службу проходив навчання у військовому навчальному центрі «Десна» в Чернігівській області, отримав навички справжнього бійця. Армійську службу ніс добросовісно.
Після армії знову працював, створив сім’ю. Має донечку Аліну, якій у липні виповнилося вже 12 років.
Із початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Андрія призвали 24 лютого повісткою другого відділу Житомирського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишній Хорошівський військкомат).
Служив у піхоті. Був кулеметником-навідником аеромобільної роти аеромобільного батальйону однієї з військових частин ЗСУ. Разом зі своїм підрозділом воював у найгарячіших точках війни: спочатку захищав підступи до Києва, потім був на інших вогневих рубежах цієї тяжкої і кровопролитної війни.
Загинув Герой Андрій Ярош під час виконання бойового завдання 2 вересня на Херсонщині поблизу населеного пункту Сухий Ставок, Бериславського району.
Родичі і друзі згадують його як дружелюбного, компанійського хлопця, який легко знаходив спільну мову з будь-ким, умів підбадьорити, підтримати. Він любив життя, любив людей, проте назавжди залишився 35-річним…
Указом Президента України Яроша Андрія Володимировича нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня(посмертно).
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
« повернутися до розділу «Загиблі Герої російсько-Української війни»
