Гребенюк Руслан Петрович
Джерело інформації про Героя: Газета "Прапор"
Народився Гребюнюк Руслан Петрович 29 серпня 1973 року в селі Небіж тоді ще Володарськ-Волинського району в дружній і працьовитій сім’ї Петра Семеновича та Олени Феодосіївни. Руслан закінчив Небізьку загальноосвітню школу. Коли хлопцеві виповнилося 15 років, у їхню родину прийшло велике горе – раптово померла мама. Та він не впав у відчай і вирішив продовжити навчання. Вступив до Житомирського СПТУ №15, щоб здобути спеціальність «оператор меліоративних машин».
Руслан разом із сестрою Нілою проживали та господарювали у батьківському домі. Після закінчення училища юнака призвали на строкову військову службу. Після армії, повернувшись до рідного дому, він розпочав трудову діяльність у місцевому колгоспі «Перемога». Виконував різні роботи. Затим довгий час працював на приватних каменеобробних підприємствах.
Невдовзі чоловік одружився. У молодої родини народився син, проте сімейне життя не склалося. Руслан повернувся у батьківський дім, де разом із сім’єю сестри проживав та виховував сина.
У перший місяць повномасштабної війни, яку розпочала росія, чоловік отримав повістку. Два рази його повертали з військкомату додому. Але він не заховався, хоча й мав слабке здоров’я, пішов боронити рідну землю від російського агресора.
Вірив у Перемогу України, адже любив рідну землю, завжди з оптимізмом ставився до усіх випробувань, які були на фронті. Це додавало снаги й сили воїнові нещадно нищити ворога. 19 серпня стало останнім днем боротьби для Руслана. Він загинув, не доживши до свого 49 річчя усього декілька днів.
Поховали Героя Гребенюка Руслана із військовими почестями на кладовищі в селі Небіж.
Указом Президента України Гребенюка Руслана Петрович нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня(посмертно).
В селі Небіж на фасаді місцевої школи в пам'ять про Руслана Петровича встановлена меморіальна дошка.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
« повернутися до розділу «Загиблі Герої російсько-Української війни»
