Проект концепції децентралізації і оптимізації геологічної галузі в Україні
В минулому, коли геологорозвідка досягала найбільших масштабів, її управління було фактично децентралізоване. В той час на місцях проведення робіт були створені територіальні геологорозвідувальні бази і організації, які мали самостійний баланс, сплачували податки на місцях свого розташування та інтенсивно розвивали місцеву інфраструктуру: будували житло, школи, лікарні, дороги і все інше.
Об’єднання, що також існували у той час, виконували в основному функції загального адміністративного і методичного управління, централізованого обслуговування та матеріально-технічного забезпечення, і в поточну виробничу діяльність організацій на місцях практично не втручались.
Реструктуризація, яка була проведена в 1995 - 2000 роках, привела до посилення централізації за рахунок суттєвого скорочення структурних підрозділів на місцях безпосереднього проведення геологорозвідувальних робіт і створенням нових підрозділів в центрі.
Як прикладом вкрай надмірного централізованого перевантаження було створення НАК «Надра України» з потужним апаратом управління, яке жодним чином не переймалось розвитком геологорозвідки і практично спрямувало свої керівні діяння на знищення структур на місцях.
Президентом України Ющенком В.А. була здійснена спроба ліквідувати цей орган неефективного управління, і навіть вийшов відповідний указ, проте, сили зацікавлені у збереженні структури, як корупційної схеми, зуміли її відстояти.
В сучасних умовах обмеженого державного фінансування назріла гостра необхідність повернути управління геологорозвідувальними роботами на місця, де сьогодні створені бази і поки ще зберігся кадровий потенціал, які не задіяні належним чином.
Першим кроком в цьому напряму є ліквідація надлишкової проміжної управлінської ланки: НАК «Надра України», ДП «Українська геологічна компанія», КП «Південукргеологія», КП «Кіровгеологія», ДП «Причорноморгеологія», ДРГП «Північгеологія» та інших, керівництво яких є потужним гальмом процесу децентралізації, і самостійно вони жодним чином не сприймуть самоліквідацію, а навпаки всіляко будуть доводити доцільність свого існування. Їх у цьому будуть активно підтримувати керівництво Держгеонадр і Мінекоприроди тому, що вони не переймаються оптимізацією управління галуззю та її децентралізацією.
Наступним кроком у реформуванні галузі є перетворення місцевих геологорозвідувальних організацій в самостійні обласні геологорозвідувальні підприємства з підпорядкуванням ОДА і передачею їм усіх функцій регіонального розвитку мінерально - сировинної бази і видачі спецдозволів на всі види корисних копалин без виключення.
Усі функції загальнодержавного управління геологічною галуззю, методичного керівництва і геологічного контролю передаються Українському державному геологорозвідувальному інституту (УкрДГРІ), який зміцнюється за рахунок кадрового та матеріально-технічного потенціалу від ліквідованих центральних структур.
В подальшому на УкрДГРІ будуть покладені функції Державної геологічної служби та надр України, яку пропонується ліквідувати.
Прикладом у цьому є Японія, де державна геологічна служба представлена геологічним інститутом у м. Цукуба та кількома лабораторіями в основних містах країни.
В Україні потрібно відновити діяльність регіональних відділень УкрДГРІ: Львіського, Чернігівського, Полтавського і Дніпропетровського, які були ліквідовані у свій час, внаслідок надмірної централізації.
Підпорядкування УкрДГРІ Міністерству екології є недоцільним із-за невідповідності функцій.
При реалізації концепції можуть виникнути такі колізії:
- Керівництво Мінекоприроди і Держгеонадра не зацікавлені у таких реформах, так як втрачають важелі впливу і навіть посади.
- Керівники підприємств, які пропонуються ліквідувати, звісно, будуть категорично проти цього. А вони мають право вирішального голосу, тому що на місцях, внаслідок деструктивних дій центральних органів управління останніх років, фахівці позбавлені усяких ініціатив.
- Місцеве керівництво геологічних організацій, що діють в областях, влаштовує такий стан, коли зверху особливо ніхто не турбує, і поряд із тим, не потрібно звітуватись перед місцевими податковими органами, фондами і т.п., а місцеві адміністрації і працівники нічого не вимагають.
- Нинішній директор УкрДГРІ також не зацікавлений у реалізації запропонованих змін, так як був у свій час ініціатором створення НАК «Надра України», реформ централізації і ліквідації регіональних відділень.
Тому на сьогодні рушійною силою, яка здатна подолати ці перепони, є Міністерство регіонального розвитку, Міністерство економічного розвитку і Міністерство фінансів разом із обласними адміністраціями і органами місцевого самоврядування.
Запропонована реформа галузі не потребує додаткового фінансування і кардинальних змін, навпаки, за рахунок суттєвого скорочення недоцільних витрат в центрі є можливість зміцнити структурні підрозділи на місцях, що буде в цілому сприяти швидким темпам розвитку геологорозвідувальної галузі.
За ініціативи Спілки буровиків України ця пропозиція широко обговорена на науково-практичних конференціях і одностайно підтримана провідними фахівцями геологічної галузі.
Звертаємось з проханням організувати обговорення запропонованої концепції більш широким колом фахівців та науковців із залучення органів місцевого самоврядування і фахової громадськості.
Голова правління Спілки - Вдовиченко А.І.
