В україні запрацювала система електронного декларування активів чиновників
В Україні запрацювала система електронного декларування активів чиновників. Система була запущена вночі, опівночі 1 вересня.
Що ж змінилося в зв'язку з запуском електронного декларування?
Коло осіб, які подають декларації, залишилося тим самим. Це особи, які здійснюють функції держави або місцевого самоврядування. До них відносяться президент, народні депутати, депутати місцевих рад, міністри, судді, прокурори, поліцейські, посадові особи держпідприємств та інші особи, перераховані в законі "Про запобігання корупції".
Відповідно до закону про протидію корупції, розширені електронні декларації повинні подати протягом 60 днів після запуску системи службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Серед них, зокрема, президент і прем'єр-міністр з радниками і помічниками, члени Кабміну, заступники міністрів, члени Нацкомісії і АМКУ, голови ФДМ і НБУ та їх заступники, народні депутати, а також особи, посади яких належать до посад державної служби категорії "А" або "Б", а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, військові посадові особи вищого офіцерського складу. Особи, які не є виконавчими відповідальних або особливо відповідальних посад, наприклад, керівники держпідприємств, депутати місцевих рад, будуть подавати електронні декларації за 2016 рік уже в 2017 році, до 1 квітня.
Чим же електронна декларація відрізняється від паперової?
Розширенням кола об'єктів декларування й деталізацією декларованої інформації. До нових об'єктів декларування слід віднести об'єкти незавершеного будівництва, рухоме майно, вартість якого перевищує 100 мінімальних зарплат (в 2016 році - 137,8 тис грн), юридичні особи, в яких декларант або члени його сім'ї є кінцевими бенефіціарами.
Сюди також відносяться нематеріальні активи, включаючи об'єкти інтелектуальної власності, готівку на суму понад 50 мінімальних зарплат (в 2016 році - 68,9 тис грн), видані та отримані позики, що перевищують 68,9 тис грн (раніше декларувалися лише погашення позик). Крім того, до об'єктів декларування відносяться витрати по всіх угодах, за якими у декларанта або членів його сім'ї виникає або припиняється право власності або виникають фінансові зобов'язання.
Нарешті, враховується входження суб'єкта декларування до складу керівних, ревізійних або наглядових органів громадських об'єднань, благодійних організацій, професійних об'єднань, членство в таких організаціях і об'єднаннях.
Важливе нововведення електронної декларації - зазначення дати придбання майна та його вартості, що поряд з моніторингом способу життя суб'єктів декларування (стаття 51 закону "Про запобігання корупції") дозволить відстежити витрати чиновників і порівняти їх з доходами.
Законом також посилюється відповідальність за декларування завідомо недостовірних відомостей і за умисне ??неподання декларації.
Тепер за це передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 42,5 тис грн до 51 тис грн або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади до трьох років (стаття 3661 Кримінального кодексу).
Відповідальність за подачу свідомо недостовірних відомостей щодо об'єктів декларування, які мають грошову вартість, настає лише в тому випадку, якщо недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних зарплат (на 344,5 тис грн в 2016 році).
Якщо такі відомості розходяться з правдивими на суму від 100 до 250 мінімальних зарплат (137,8 тис грн - 344,5 тис грн в 2016 році), настає адміністративна відповідальність у вигляді штрафу 17 тис грн - 42,5 тис грн. Якщо розбіжності не перевищують 137,8 тис грн, відповідальність не настає.
З введенням електронного декларування істотно посилиться контроль доходів чиновників. Задекларовані відомості будуть доступні на сайті агентства за винятком обмеженого кола конфіденційної інформації.
