Кирилович Руслан Вікторович
Джерело інформації про Героя: Газета "Прапор", Новоборівська громада
27 листопада 2022 жителі Новоборівської громади, Фасівського старостинського округу провели в останню дорогу свого земляка, нашого Воїна Світла, Героя Кириловича Руслана Вікторовича.
28-річний фасівчанин загинув 18 листопада у смертельному бою з російськими окупантами в Донецькій області під Бахмутом біля села Переїзне. Разом із ним загинули його четверо побратимів із танкового екіпажу. Військові розповідали рідним, що танк спалахнув від прямого потрапляння снаряда або від ураження ворожим дроном.
Народився Руслан Кирилович у Фасовій. Проживав із мамою, дідусем та бабусею і мав ще старших сестричку і братика. Та непроста доля випала цим дітям. Дуже рано вони залишилися круглими сиротами, бо рідні повмирали. Руслану не було ще й 6 років, як пішла у засвіти матуся. Далі діти проживали й навчалися в Радомишльській школі-інтернаті. Руслан там закінчив 9 класів і продовжив навчання в Бердичівському інтернаті.
Пізніше здобув спеціальність маляра-облицювальника гіпсокартонних конструкцій у Бердичівському професійно-технічному училищі. Повернувся проживати в рідне село.
Працював у Києві, в Олевському лісгоспі, а останнім часом у Новій Боровій на каменепереробному підприємстві.
У червні 2021 року Руслан підписав контракт і пішов служити в ЗСУ. І з самого початку військової служби він перебував на першій лінії фронту, у багатьох гарячих точках.
Служив солдатом однієї з військових частин, які дислокуються в Житомирській області. Спочатку бив ворога з допомогою САУ, пізніше пересів на танк.
Воював на території Луганської, Донецької, Харківської областей, був під Бахмутом, у Попасній, в Ізюмі.
У жовтні 2022 року впродовж трьох тижнів проходив військові навчання в Польщі з оволодіння новою військовою технікою – танками. І вже 18 листопада 2022 загинув разом із своїми побратимами.
Військовий керівник загиблого солдата повідомив, що Руслан завжди сумлінно виконував свої посадові обов’язки, швидко вчився, був кмітливим, відповідальним військовослужбовцем. За період служби побував у багатьох гарячих точках, де виявляв мужність і сміливість. Товариші поважали його за надійність.
Сестра Руслана, Наталія, розповідаючи про свого брата, говорить:
«Так склалося, що він нічого доброго у житті не встиг побачить. Ще з п’яти років мав сирітське життя. Завжди всього досягав сам. Знав тільки працю, а потім службу в ЗСУ. Він був доброю людиною, завжди всім допомагав, підтримував. А ми з братом намагалися його підтримувати, як могли й уміли. Наш брат Олександр зараз теж служить в ЗСУ. Переживаю за нього».
Згідно з Указом Президента України, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, житель Новоборівської громади, а саме села Фасова, КИРИЛОВИЧ Руслан Вікторович посмертно удостоєний високої державної нагороди — ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
« повернутися до розділу «Загиблі Герої російсько-Української війни»
