Шатило Анатолій Вікторович
Джерело інформації про Героя: Газета "Прапор"
На Покрову, 14 жовтня, в День захисників і захисниць України, Новоборівська громада прощалася із Героєм-захисником Шатилом Анатолієм Вікторовичем, який проживав у Старому Бобрику.
У цьому ж селі він і народився 26 листопада 1971 року. Тут зростав. Так склалась доля Анатолія, що з дитинства виховувала його бабуся Ядвіга. Його мама, сестри й брат проживають у Херсонській області й зараз перебувають, на жаль, на окупованій ворогом території.
Закінчив Новоборівську середню школу №1. Служив строкову армійську службу. Після армії зустрів свою другу половинку – Шкуринську Ольгу Віталіївну, з якою народили і виховали трьох дітей, мають чотирьох онуків.
Працював чоловік переважно на каменеобробних підприємствах. Його цінували на виробництві як гарного і вправного майстра.
За відгуками близьких, Анатолій був доброю людиною, працьовитим чоловіком, усіх підтримував.
«Трудівник, господар, добрий у сусідстві, не сварливий, любив усім допомогти», – кажуть сусіди.
Пішов служити до ЗСУ Анатолій Шатило ще 26 березня 2020 року – був призваний на військову службу за контрактом Хорошівським РТЦК та СП (військкоматом). Повномасштабне вторгнення ворога він зустрів, перебуваючи на службі й захищаючи Україну на передовій разом зі своїми побратимами.
Він був сержантом, командиром відділення батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи.
На жаль, 9 жовтня під час ворожого артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Курдюмівка, Донецької області Анатолій Вікторович загинув.
Односельці, жителі громади, дуже багато людей на колінах у глибокій скорботі зустрічали і проводжали траурну процесію з домовиною Героя.
Останній спочинок знайшов Анатолій Шатило на кладовищі в своєму рідному селі Старому Бобрику. Поховали Героя з військовими почестями.
Указом Президента України Шатила Анатолія Вікторовича нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня(посмертно).
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
