МАЛЕНЬКІ ІСТОРІЇ ВЕЛИКИХ ЗДОБУТКІВ Співробітництво громад як крок до об’єднання
Чи варто пускати гроші на вітер? Сучасне покоління скаже, що варто – якщо це для встановлення станцій, які генерують енергію вітру в електричну. А чи варто пускати гроші на вогонь? Той, кому доводилося стояти віч-на-віч із вогнем як стихією, скажуть: варто, особливо коли йде мова про створення місцевої пожежної охорони.
Сім років жителі Нової Борової та сусідніх сіл жили спогадами про те, як було добре, коли селище мало свою пожежну частину. Не одна родина, стоячи на згарищі, з болем говорила: «От як би ж пожежна була в Новій Боровій, вогонь не встиг би завдати такої шкоди».
Отож, коли на терезах роздумів та підрахунків Новоборівського селищного голови Рудюка Григорія Лаврентійовича та громади балансувало питання відновлення місцевої пожежної охорони, стрілки терезів зрівноважились.
Для місцевого бюджету 300 тисяч гривень на рік – немалі гроші. А 5 – 8 мільйонів гривень врятованого майна за рік? – Суттєво! А яка ціна людському життю? – Воно безцінне! Але ж для того, щоб МПО могла повноцінно функціонувати, її спочатку потрібно відновити. А це не триста тисяч гривень. Ризикнути? І громада кинула виклик безвиході.
Координувати роботу з відновлення колишньої пожежної частини довірили козацькому полковнику «Козацького патруля» смт Нова Борова Журавському Олегу Юрійовичу. За фахом він професійний пожежний і у період із 1996 по 2005 рік був начальником ППЧ № 32 смт Іршанськ. Сьогодні Новоборівська «Козацька МПО» – зразковий об’єкт, а у 2010 році – напівзруйноване приміщення без вікон та дверей, яке терпляче чекало на свого господаря.
Одного серпневого дня, за добрим народним звичаєм, зібралася громада на толоку. Хтось називає це «суботником», проте від цього слова віє примусовістю. А в Новій Боровій це, дійсно, була толока, бо цього хотіла громада.
Прибрали територію, яка до того встигла зарости густим чагарником, вивезли усе сміття та непотріб. А коли з’явився господар, то з’явилася і охорона, яка забезпечувала там цілодобове чергування.
Але це тільки в казочці все швидко діється. Із серпня до грудня тривали ремонтні та будівельні роботи. Наступний крок – відновлення основи основ – пожежного автомобіля. Селищна рада взяла автомобіль на свій баланс, але на той час не мала можливості сприяти його відновленню фінансово. Громада справилася і з цим завданням. Заручилися підтримкою депутатів обласної ради, які допомогли придбати для МПО акумулятор, шини, дизельний генератор.
А для відповідальної справи з відновлення пожежного автомобіля Журавський О.Ю., який з 16 листопада 2010 року був призначений начальником Місцевої пожежної охорони смт Нова Борова, покликав на допомогу колишнього її водія Малиновського Петра Олександровича, який працював на ньому ще до 2003 року, коли пожежну частину було розформовано через брак коштів у державі на її утримання. Хто як не він знав цей автомобіль найкраще. Також запросив іще трьох досвідчених водіїв Шкорбота Петра Миколайовича, Дем’янчука Валерія Миколайовича та Яремчука Андрія Васильовича.
Вік автомобіля – понад 30 років, крім того, сім років «сирітства» зробили з нього купу металобрухту. Ось так, вп’ятьох, терпляче і наполегливо гвинтик за гвинтиком команда однодумців «перебирала» автомобіль.
Але хіба можна забути той хвилюючий момент, коли знову «заговорив» двигун. Два місяці тривала робота над його відновленням, щоб не просто відремонтувати, а поставити у бойовий розрахунок.
Нагадаємо, що його реконструкція здійснювалася за спонсорської підтримки, а це, на той час, – близько 40 тисяч гривень. Із вдячністю згадують у Новоборівській МПО безкорисливу та щиру допомогу механіків із Управління ДСНС у Житомирській області, оскільки у роботі пожежників укомплектованість автомобіля відіграє чи не найважливішу роль. Саме вони і допомогли зібрати для нього необхідне обладнання та повністю відновити насосне відділення.
І чи не найвищою оцінкою їхньої спільної праці є те, що і сьогодні бойовій соратниці «Козацької МПО» не страшні ніякі технічні огляди.
Коли ж до рук дбайливих господарів потрапив автомобіль «швидкої медичної допомоги», технічний стан якого був далеким від бажаного, вони не розгубились і як досвідчені «реаніматори» подарували йому життя та можливість служити на користь людям. «Швидка» повністю укомплектована та оснащена радіостанцією, оскільки МПО підключено до загальної системи оповіщення.
Добре пам’ятає команда свій перший виїзд по тривозі на вулицю Горького. Швидко приборкали вогонь і врятували оселю та її мешканців, які на той час перебували в ній: п’ятирічного хлопчика, літню жінку та господиню.
Так у МПО з’явилася «Книга відгуків та пропозицій», у якій 11 березня 2011 року старанно виписано перші слова вдячності пожежній команді «Козацька МПО»: «… за професіоналізм, за чуйність, за відданість своїй справі». Адже бувало і так, що по 3-4 рази на добу виїжджали на гасіння пожеж. І це при тому, що на посту чергують лише двоє — пожежник і водій.
Тепер про найголовніше – колектив.
У Новоборівській «Козацькій МПО» він особливий. Майже вся команда входить до складу Громадського об’єднання «Поліський козацький курінь Війська Запорозького». З дня в день надійно тримає вахту «Вірне козацтво» (напис на шевронах бойової форми). Більшість з них є членами «Козацького патруля», який діє в селищі Нова Борова для охорони громадського порядку. Активні та сумлінні учасники патруля отримують від селищної ради фінансове заохочення та 3 додаткові дні до відпустки. До речі, саме цей «Козацький патруль» охороняв територію пожежної частини на початку її відновлення.
Щоправда, є ще один член команди, який з нетерпінням чекає, коли повернеться з бойового виїзду команда. Це Рукав – пес-талісман, а «за сумісництвом» – охоронець команди і території. Окремих слів подяки заслуговують і місцеві підприємці. Вони розуміють важливість існування для громади місцевої пожежної охорони і те, що селищний бюджет не в змозі фінансувати усі витрати на її утримання. Завдяки їхній спонсорській підтримці команда, члени якої виявилися ще й майстрами на всі руки, власноруч побудувала котельню, душову кімнату, літню альтанку, виготовили козирки для дверей. Облаштували кімнату відпочинку та кухню, які обладнано побутовою технікою та меблями, необхідними для забезпечення цілодобового режиму роботи рятувальників пожежної частини (телевізор, холодильник, плита, мікрохвильова піч, бойлер).
На одній із стін стенд із фотографіями колег-пожежників, які в різний час служили у цій пожежній частині починаючи із 1953 року. Пів століття, аж до 2003 року, вона була надійним захистом для людей і підтримкою та рятівником тим, хто відчув на собі жахіття та наслідки пожежі. З часом придбали одяг та спорядження, доукомплектували МПО протипожежною аварійно-рятувальною технікою, додатково закупили переносні прожектори, бензопилу, болгарку, перфоратор, косарку, що дозволяє не лише захищати населення від пожеж, а й виконувати аварійно-рятувальні роботи у випадку надзвичайних ситуацій.
Пріоритетним питанням для МПО є фахове зростання команди. Для цього разом із Іршанською ДПЧ-28 щорічно на базі різних соціальних закладів здійснюється відпрацювання екстремальних ситуацій з ліквідації пожеж та проведення аварійно-рятувальних заходів. До першочергових завдань включено проведення просвітницької роботи з питань безпеки життєдіяльності серед мешканців громади, а особливо серед її підростаючого покоління.
Щороку Новоборівська «Козацька МПО» звітує на зборах громади про свою роботу, адже під їхнім пильним захистом понад 12 тисяч жителів селища та сусідніх сіл, до найвіддаленішого – 16 кілометрів.
На сьогодні Новоборівська МПО фактично єдина в області, яку утримують за кошти громади. У 2013 році відповідно до укладених договорів шість суміжних сільських рад в рамках співробітництва долучились до її утримання на умовах співфінансування.
До речі, саме практика «Співробітництво громад в організації місцевої пожежної охорони смт. Нова Борова» у 2015 році була відзначена дипломом за І місце у Конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування».
Олег Журавський – начальник Новоборівської «Козацької МПО», козацький полковник із нагородами
Конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування».
Попрацювали, як кажуть, на випередження, адже відповідно до умов об’єднання територіальних громад фінансування місцевої пожежної охорони має відбуватися за рахунок місцевих рад.
Тож досвід співробітництва став хорошим підґрунтям на шляху об’єднання територіальної громади (далі – ОТГ), який Нова Борова пройшла однією з перших. Чотири села, які до того активно співпрацювали із селищною радою (спільне фінансування утримання місцевої пожежної охорони), об’єднались і в жовтні 2015 року довірили Григорію Рудюку, який має 19-річний стаж роботи на посаді селищного голови, стати очільником новоствореної Новоборівської ОТГ.
Сьогодні до них їдуть за досвідом з питань об’єднання не тільки представники громад Житомирщини, а також сусідніх областей.
Вони ж доброзичливо та відверто розповідають про позитивні результати об’єднання. Не приховують і проблемних питань, що виникали, та надають апробовані власним досвідом рекомендації про те, як їх уникнути або врегулювати, бо знають: чим легше і без зайвих перешкод громади подолають процедуру об’єднання на папері, тим швидше перейдуть до реалізації конкретних справ та досягнуть позитивного результату на шляху реформ.
«За цим майбутнє! Не бійтеся, коли об’єднуються різні за статком громади. Подайте руку допомоги тим, хто її потребує, а завтра руку помочі подадуть вам» – переконливо говорить Григорій Лаврентійович.
Нині, отримавши кращі фінансові можливості, громада ставить перед собою складніші завдання і бере відповідальність за їх реалізацію.
А серед них ті, що стосуються «Козацької МПО»: придбання другого пожежного автомобіля; введення до штату посади медичної сестри; розширення сфери діяльності місцевої пожежної охорони – отримання статусу аварійно-рятувальної частини.
Нова Борова – селище досить «молоде», але в результаті добровільного об’єднання громад до нього приєдналися населені пункти, які мають історію, що сягає трьохсот – чотирьохсотрічної давнини. Тому простір для створення і розвитку своєї неповторної автентичності необмежений.
Можливо, тому сюди після закінчення вузів повертається обдарована молодь: економісти, архітектори, дизайнери ландшафту. Тут є де втілити в життя амбітні та грандіозні проекти, щоб зробити свій край привабливим як з економічної точки зору, так духовної та культурної.
ЯНА ВОВК
Матеріал підготовлено в рамках діяльності Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні»
