Новоборівська громада
Хорошівський район, Житомирська область

Історичний календар: люди, події, факти

СІЧЕНЬ  ЛЮТИЙ   БЕРЕЗЕНЬ  КВІТЕНЬ  ТРАВЕНЬ   ЧЕРВЕНЬ   ЛИПЕНЬ   СЕРПЕНЬ   ВЕРЕСЕНЬ   ЖОВТЕНЬ   ЛИСТОПАД   ГРУДЕНЬ

 

СІЧЕНЬ


2 січня

1961 – у смт Нова Борова народився Ющенко Сергій Олександрович – науковець, кандидат технічних наук (1987 р.). Випускник (1977 р.) Новоборівської середньої школи №1, (1983 р.) Київського політехнічного інституту (із відзнакою). Від 1986 до 1995 рр. працював в Інституті надтвердих матеріалів АН України. Від 1996 р.  – директор НВП «Технолог». Автор та співавтор 55 наукових праць. Проживає у м. Київ. 


2 січня

1975 – у м. Київ народився Ващук Владислав Вікторович – футболіст, захисник київського «Динамо», гравець національної збірної команди України з футболу 1996 – 2007 рр., «Заслужений майстер спорту України». За збірну України Владислав  Ващук зіграв 63 матчі та забив один гол. У грудні 2015 р.  В. Ващук  відкрив дитячу футбольну школу у м. Бровари. Рід Ващуків  із  селищаНова Борова. У  Новоборівському краєзнавчому музеї зберігається футболка з номером «5» Владислава Ващука та футбольний м’яч з автографами гравців команди «Динамо». 

      


6 січня     

1959 – у смт Нова Борова заснована автобаза. Тепер не існує. Розташовувалась на східній околиці селища. Перша повна назва: «Турчинська автомобільна база Управління автомобільного транспорту Київського Раднаргоспу». Основне завдання підприємства: перевезення великогабаритних, інших будівельних матеріалів та обслуговування гранітних кар’єрів. Складалась із шести автоколон, які розташовувались у с. Лизник, с-щі Головино, с. Омелянівка, м. Житомир, смт. Нова Борова. Директорами працювали Горєванов О.А., Алфйоров Г.Є. На 01.01.1965 р. в автобазі налічувалось 147 вантажних автомобілів, чисельність працівників  446 чоловік. На початку 1990-х рр. Новоборівська автомобільна база № 4 припинила свою діяльність.

   


8  січня

2015 – поблизу с. Вільне (Новоайдарівський район, Луганська область) загинув Яндюк Олег Васильович (народився 28.01.1991 р. у с.Турчинка) – військовик, старший солдат, телефоніст, боєць 26-ї окремої артилерійської бригади. Учасник бойових дій у зоні антитерористичної операції (АТО) на сході України. За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України № 311/2015 від 04.06.2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований 12.01.2015 р. у с.Турчинка. 


9  січня

1904 – у с. Кам’яний Брід Горошівської волості народився Криворучко Степан Михайлович(помер 18.09.1998 р. у м. Львів) – український живописець, філолог. Малював переважно ліричні пейзажі Карпат, Прикарпаття, рідного Полісся. Виставляв персональні виставки у містах Львові, Києві, Одесі, Москві, Житомирі, смт. Володарськ-Волинський, с. Кам'яний Брід.  Рідному краю Степан Криворучко присвятив твори: "Ріка Тростяниця", "Вечірня зоря на Ірші", "Вуличка в Кам'яному Броді" (1961 р.), "Літній ранок у Кам'янобрідському колгоспі» (1962 р.),  "Оборонні Кутузівські вали на Ірші" (1967 р.). У Хорошівському районному будинку культури експонуються картини художника. 

     


 10  січня

2007 – помер Герасимов П.Н., див. Історичний календар (грудень).


14 січня

2008 – помер Шишковський М.С., див. Історичний календар (листопад).

  


22 січня

1945 – помер Маркін Йосип Борисович (народився 03.06.1916 р. у с.Старий Бобрик військовик, учасник 2-ї світової війни, Герой Радянського Союзу. Під час виконанні бойового завдання, командуючи групою бійців, знищив засідку противника та захопив у полон 17 гітлерівців. При відбитті контратаки ворога в районі м. Каліш (Польща) загинув. Звання Героя присвоєно 27.02.1945 (посмертно).


ЛЮТИЙ


1 лютого

1931 – у с. Турчинка Володарсько-Волинського району народився Карпенко Іван Михайлович – орденоносець, директор Володарсько-Волинського АТП 05034 (від квітня 1966 р.). Навчався у Турчинській, Фонтанській, Топорищенській школах. Випускник (1965 р.) Київського автодорожного технікуму. Працював на залізниці, у СМУ-72, начальником відділу експлуатації Турчинської автобази (від 1959 до 1966 рр.). Обирався депутатом Володарсько-Волинської районної та Новоборівської селищної рад. За сумлінну працю та трудові здобутки нагороджений орденом «Знак пошани» (1981 р.) та медалями. Похований у с. Турчинка.

       


10 лютого

1937 – у с. Велятино (Закарпатська область) народився Букович Іван Петрович (помер 17.06.2002 р.) – науковець, геолог, краєзнавець, кандидат геолого-мінералогічних наук (1983 р.). Після закінчення середньої школи працював учнем колектора у Закарпатській геологічній експедиції. У 1961 р. закінчив геологічний факультет Львівського державного університету. Працював уЖитомирській геологічній експедиції, де пройшов шлях від техніка-геолога до начальника геологічної партії. Автор більше 12-ти наукових праць. Нагороджений почесним знаком "Відмінник розвідки надр", медалями, почесними грамотами. 

      


10 лютого

2015 – поблизу с. Спартак (Ясинуватський район, Донецька область) загинув Порозінський Сергій Вікторович (народився 06.09.1985 р. у с. Небіж Володарсько-Волинського району) – військовик, старшина, боєць 95-тої окремої Житомирської десантно-штурмової бригади. Учасник бойових дій у зоні антитерористичної операції (АТО) на сході України. За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України № 282/2015 від 23.05.2015 р. нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований 15.02.2015 р. у с-щі Хорошів.

        

 


БЕРЕЗЕНЬ


01 березня

1961 р. знятий з обліку хутір Хичів. Відомий від 1946 р. як населений пункт Краснорічанськоїсільської ради.


05 березня

Виповнюється 70 років з початку діяльності Житомирської геологічної експедиції. Наказом №188-к від 05.03.1947 р. Всесоюзного тресту «Союзспецрозвідка» утворена Волинська геологорозвідувальна партія, яка базувалась у с. Альбінівка (тепер с. Тетерівка Житомирського району). У 1951 р., після реформування, створюється Західноукраїнська комплексна геологорозвідувальна експедиція, яка почала базуватись у пристанційному селищі ТурчинкаВолодарсько-Волинського району. У вересні 1957 р. підприємство переходить у підпорядкування Міністерства геології і охорони надр СРСР з назвою Житомирська комплексна геологічна експедиція, до складу якої увійшли геологорозвідувальні партії у селах Перга (Олевський район) та Рижани (Володарсько-Волинський район).


07 березня

1923 р. розформована Фасівська волость – адміністративно-територіальна одиниця Житомирського повіту Волинської губернії з центром у с. Фасова. Станом на 1885 р.: площа 422,3 км²; 14 поселень, 14 сільських громад;  чисельність населення – 9716 осіб (4875 чоловічої статі та 4841 – жіночої статі); 617 дворових господарств; щільність населення  23 осіб/км². Головні населені пункти: ФасоваБраженка, БукиКам'яний БрідСалиТопорище, Турчинка. Натомість утворений Фасівський район.


07 березня

1923 р. утворений Фасівський район – адміністративно-територіальна одиниця Коростенської округи. Розформований 23.09.1925 р., сільські ради підпорядковані Ушомирському, Володарському, Потіївському районам Житомирської округи.


08 березня

1948 р. – помер Ареф’єв К.А., див. Історичний календар (грудень).


09 березня

1979 р. у с. Кропивня Володарсько-Волинського району народився Литвинчук Олександр Павлович – спортсмен, майстер спорту України з зимового поліатлону (2006). Випускник Кропивнянської середньої школи (1996), Волинського державного університету ім. Лесі Українки (2001). Від 2006 р. – директор ДЮСШ "Титан". Одружений. Проживає у селищі Іршанську.

   


11 березня

1956 р. у с. Гацьківка Володарсько-Волинського району народився Градовський Юрій Григорович – співак, композитор, керівник гурту «Древляни», "Заслужений артист України" (2004), «Народний артист України» (2011). Випускник (1971) Гацьківської восьмирічної школи, (1975) Коростишівського педагогічного училища, (1984) Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Працював учителем музики у Гацьківській  восьмирічній школі, методистом та директором Володарсько-Волинського районного будинку культури, завідувачем Володарсько-Волинського районного відділу культури, начальником управління культури  Житомирської облдержадміністрації. Проживає у м. Житомир.

   

    


14 березня

1977 р. зняте з обліку с. Борова Рудня (інші назви: Рудня Борова, Стара Борова). До 1912 р. було у  складі Фасівської волості. У 1928 р. перенесене на пристанційні землі поблизу хутора Фонтанка. У селі знаходився  фільварок поміщика Миколи Муравйова. До 1936 р. у трьох колишніх будівлях фільварку розміщувалось Турчинське лісництво. У селі народився відомий політичний діяч О.Я. Шумський.


14 березня

1977 р. зняте з обліку с. Новий Бобрик Володарсько-Волинського району, яке було об'єднане із с.Турчинка Володарсько-Волинського району.


16 березня

1922 р. –  у с. Ісаківка Фасівської волості Житомирського повіту народилась Ординська Юлія Петрівна (померла 17.05.2002) – учителька, орденоносець. Випускник Фонтанської семирічної школи, Житомирського державного педагогічного інституту ім. Івана Франка (1940). Від 1944 до 1977 рр. працювала у Фонтанській (згодом перейменована у Новоборівську) середній школі. За трудові здобутки та сумлінну працю нагороджена орденом "Знак Пошани" (1976).

 

          


КВІТЕНЬ


5 квітня

1957 –  село Нова Борова Володарсько-Волинського району отримало статус селища міського типу. Смт Нова Борова утворене шляхом об’єднання сіл Фонтанки, Борової Рудні (інша назва Стара Борова) та пристанційного селища Турчинки. Натомість Новоборівська сільська Рада депутатів трудящих реорганізована у Новоборівську селищну Раду депутатів трудящих.

    


12 квітня

1939 – у с. Валки Володарсько-Волинського району народився Закревський Станіслав Іванович– науковець, кандидат технічних наук (1971 р.), лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1975 р.). Випускник (1956 р.) Фонтанської середньої школи, (1958 р.) Житомирського технічного училища, (1965 р.) Одеського політехнічного інституту. Від 1965 до виходу на пенсію працював завідувачем лабораторії в Інституті електродинаміки АН України. Ученим написано більше 100 наукових праць. На його рахунку понад 50 винаходів та патентів. Проживає у м. Київ.


16 квітня

1956 у с. Нова Борова засноване «Володарсько-Волинське АТП 11841» (перша назва «АП – 05034») для здійснення пасажиро – та вантажоперевезень. Станом на 01.01.1988 р. налічувалось  60 автобусів та 55 автомобілів. Обслуговувався 51 автобусний рейс, щоденно перевозилось 700-800 пасажирів. У 1980-тих роках споруджено двохповерхове адміністративне приміщення, робітнича їдальня, підземне приміщення цивільної оборони, бензинову заправку. Директорами підприємства працювали: Карпенко І.М., Данильчук О.П., Полторак В.Г.

   


26 квітня

2012 – помер Шкуринський В.М., див. Історичний календар (листопад).


ТРАВЕНЬ


травня

1987 – у селищі Нова Борова народився Кожем’яка Артем Віталійович – спортсмен, майстер спорту України з боксу (2011). Випускник Новоборівської ЗОШ №1 (2004), Київського ліцею ювелірного мистецтва (2005), Національного технічного університет України (КПІ) (2011), Київського Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова (2015). Перші виступи та нагороди здобув у складі команди «Олімп» Володарсько-Волинської ДЮСШ. Переможець і багаторазовий призер чемпіонатів Житомирської області з боксу. Переможець відкритого кубку м. Києва (2016). Фіналіст відкритого чемпіонату м. Чернігова, призер кубка України, переможець та призер міжнародних турнірів. Переможець чемпіонату Європи у бокс-файтингу (2015). Провів більше 130 боїв. Працював на посаді генерального секретаря Федерації боксу міста Києва.


8 травня

1982 відкрито Новоборівський краєзнавчий музей. Першими відвідувачами стали учасники Другої світової війни.  У «Книзі відгуків» написано: «Шкільному музею. Ми, вчителі-ветерани Великої Вітчизняної війни, присутні сьогодні на відкритті музею. Дуже вдячні дирекції школи і організаторам музею Юхименку А.В. і Яремчук М.С. за клопітку роботу по вшануванню пам’яті минулого селища. Від імені ветеранів (підписи): Ніколайчук, Бахур, Ананченко, Ковтонюк, Сахневич, Крижановський, Грищук».  Музей підпорядковувався Новоборівській середній школі №1, згодом Новоборівській селищній раді. 30.11.2016 музей пройшов державну реєстрацію та отримав статус юридичної особи.


17 травня

2002 померла Ординська Ю.П., див. Історичний календар (березень).


21 травня

1923 народився Жиляєв Костянтин Павлович (помер 27.05.1977) – військовик, учасник 2-ї світової війни, Герой Радянського Союзу. Молодший сержант Жиляєв, навідник гармати окремого артилерійського дивізіону 248-ї курсантської стрілецької (60-а армія, I-й Український фронт) наприкінці 1943 захищав важливий оперативно-стратегічний плацдарм на західній околиці с. Фасова Володарсько-Волинського р-ну. 06.12.1943 Костянтин Жиляєв у складі батареї відбивав контрудар фашистських танків. Позиції бригади атакували 23 танки та чотири бронемашини. Залишившись один із обслуги гармати, продовжував вести вогонь. Особисто підбив і спалив чотири танки ворога. Був тяжко поранений. Звання Героя присвоєно 01.07.1944. 


ЧЕРВЕНЬ


03 червня

1916 – у селі Старий Бобрик  Фасівської волості Житомирського повіту народився Маркін  Йосип Борисович  (загинув 22.01.1945) – військовик, учасник радянсько-фінської і 2-ї світової воєн, Герой Радянського Союзу. Мешкав і працював у м. Слобідський (Кіровська обл., РФ). В армії від 1939 до 1940 та від 1942. Відзначився  у січні 1945 під час боїв поблизу польського міста Каліша (захопив у полон 17 ворожих солдатів), де й загинув. Звання Героя присвоєно 27.02.1945 (посмертно).


17 червня

2002 – помер Букович І.П., див. Історичний календар (лютий).


20 червня

1934 – у с. Андріїв (тепер с. Андріївка, Черняхівський район) народився Юхименко Анатолій Васильович (помер 01.01.2015) – учитель, краєзнавець, музеєзнавець. Завідувач Новоборівського краєзнавчого музею.  Закінчив фізико-математичний факультет Житомирського педагогічного інституту ім. І. Франка. Трудову діяльність розпочав в Новоборівській середній школі №1, де понад 40 років працював учителем фізики, математики, астрономії. Запровадив у закладі виробниче навчання та основи комп’ютерної грамотності. Учасник ряду Всеукраїнських науково-краєзнавчих конференції регіону Великої Волині. Співавтор краєзнавчих хрестоматій  – "Горошківщина - перлина українського Полісся", «Сяє сонце над Іршею». Упорядник буклету "Нова Борова запрошує". Похований у с. Станишівка (Житомирський район). 

   


ЛИПЕНЬ


01 липня

1958 – заснований Новоборівський завод залізобетонних виробів (ЗБВ). Головним завданням підприємства було виготовлення залізобетонних конструкцій для будівництва Іршанського ГЗК, селища титановидобувників. Підпорядковувався БМУ-72. У 1990-тих рр. потужності заводу: по збірному залізобетону –  74,6 тис. м. куб.; по столярним виробам – 24,0 тис. м. кв. Загальна чисельність працівників – 551 осіб (у т. ч. виробничників –  493). Головні цехи: формувальний, трубний, арматурний, столярний; бетоно-змішувальний вузол; лабораторія. Перше керівництво заводу ЗБВ: Ткач В.А. – директор, Сливінський Е.Д. – головний інженер. Директори заводу: Шуляренко В.І., Дьяков М.А., Шкеров В.Я., Куликович А.Ф., Басалай Р.В., Зелінський С.В. Від 1994 р. завод змінив форму власності та отримав назву  ВАТ «Світанок ЗБК (залізобетонні конструкції)»; від 2012 р. –   ПП «Світанок ЗБК». Продукція підприємства: плити перекриття бетонні, поперечки, блоки фундаментні, сходові марші, труби безнапірні, кільця колодязні та каналізаційні, огорожі бетонні декоративні, малі архітектурні вироби, елементи мостіння, столярні вироби. Керівник Лук'яненко В.М. 

   

   


04 липня

1957 – офіційно зняте з обліку село Фонтанка. Хутір Фонтанка виник у другій половині 17 століття. Через поселення пролягав старий Санкт-Петербурзький тракт, протікала  річка Фонтанка(звідси назва поселення)До 1923 перебувало у складі Фасівської волості, згодом Фасівськогорайону. Належала Ісаківській сільській раді. На обліку не значиться від 1946. У відомості сільських рад Володарсько-Волинського району на 16.11.1954 показаний як такий, що злився із залізничною станцією "Турчинка" у населений пункт Нова Борова. Розташовувалось на відстані близько 1,5 км на південний схід від залізничної станції «Турчинка» (тепер «Нова Борова»). На початку 20 ст. чисельність населення - 51 особа, кількість дворів – 8. 

   


04 липня

1957 – офіційно зняте з обліку пристанційне селище Турчинка та уключене у межі с.м.т. Нова Борова. Розташовувалось поблизу залізничної станції «Турчинка». У списку населених пунктів Волинської округи на 1929 показане у складі Ісаківської сільської ради. Фактично злилася з    с.Нова Борова не пізніше 1946.


04 липня

2000 – рішенням Житомирської обласної ради cтворена гідрологічна пам'ятка природи, об'єкт природно-заповідного фонду місцевого значення «Криничка». Знаходиться у с. Старий Бобрик.Площа – 0,04 га. Перебуває у віданні ДП «Хорошівський лісгосп АПК».


05 липня

1919 – народився Козак Іван Омелянович (помер 06.12.1943) –  військовик, Герой Радянського Союзу. Учасник Другої світової війни.

Див. Історичний календар (грудень).


15 липня

1908 – у с. Кропивня Ушомирської волості Житомирського повіту (тепер Хорошівський район) народився Чевпотенко Федір Сидорович (помер 07.05.1960) –  вчитель, краєзнавець, в’язень сталінських таборів. Під час радянсько-фінської війни потрапив у полон. Після повернення на батьківщину відданий під суд військового трибуналу та одержав вісім років таборів сурового режиму.  В умовах ув’язнення записав по пам’яті «Правописний словничок української мови». Після звільнення працював у Кропивнянському сільському клубі. Реабілітований.

       


СЕРПЕНЬ


На початку серпня

1941 – німецько-фашистські окупанти пригнали із Румунії на залізничну станцію «Турчинка»понад 500 осіб єврейської національності. Це були учені, інженери, техніки, лікарі, учителі. Ув’язнених розмістили на подвір’ї Фонтанської школи (тепер територія костьолу Матері Божої Скорботної). Вони виконували роботи по звужуванню залізничної колії. Під час епідемії дизентерії та тифу усі померли. На території костьолу знаходиться історична пам’ятка - «Пам’ятне місце розташування табору румунських євреїв».


11 серпня

1943 – під час тимчасової окупації Володарсько-Волинського району у роки Другої світової війни диверсійна партизанська група (керівник Ареф’єв К.А.) підірвала залізничний міст через р. Ірша поблизу залізничної станції «Турчинка». Рух ворожих потягів зупинився на 39 діб. 


11 cерпня

1954 – утворена Новоборівська сільська рада депутатів трудящих на базі об’єднаних Ісаківськоїта Турчинської сільських рад Володарсько-Волинського району. Їй були підпорядковані села:Нова Борова, Турчинка, Новий Бобрик, Стара Борова, Ісаківка. Останнє, 02.09.1954 передане до складу Кам'янобрідської сільської ради. Проіснувала до 05.04.1957. Реорганізована уНовоборівську селищну раду депутатів трудящих.


11 серпня

1954  утворена Ягодинська сільська рада депутатів трудящих  шляхом об'єднання Гацьківськоїта Старобобрицької сільських рад. До її складу увійшли села: Ягодинка Перша,  Валки, Гацьківка, Камінь, Рудня-Гацьківка, Старий Бобрик, Стебниця, Хичів, Ягодинка Друга. 02.09.1954 підпорядковано с. Кропивенку Будо-Рижанської сільської ради. Ліквідована 05.03.1960, з підпорядкуванням населених пунктів Новоборівській селищній раді. Відновлена 07.01.1963 у складі сіл: Валки, Камінь, Новий Бобрик, Стара Борова, Старий Бобрик, Турчинка, Ягодинка і Ягодинка Друга, вилучених з підпорядкування Новоборівської селищної ради. Головами сільської ради працювали: Клюско Г.І., Яремчук В.А., Новікова Н.І., Калінкіна К.Ф., Шемет С.Ф. 7 та 10 серпня 2015 прийнято рішення про добровільне входження у склад Новоборівської селищної об’єднаної територіальної громади. Виконуючий обов’язки старости Ягодинської внутрішньої громади Шемет С.Ф.


11 серпня

1954 – Турчинська сільська рада депутатів трудящих об’єднана з Ісаківською сільською радою уНовоборівську сільську раду. Утворена 1923 у складі населених пунктів: Турчинка, Борова Рудня, Новий Бобрик Фасівської волості Житомирського повіту.


14 серпня

2015 – згідно рішення Житомирської обласної ради від 14.08.2015 р. № 1566  утворенаНовоборівська селищна об’єднана територіальна громада. До її складу увійшло  18 населених пунктів: смт. Нова Борова (адміністративний центр громади), села: Валки, Гацьківка, Ісаківка, Кам’яний Брід, Краснорічка, Кропивня, Луковець, Небіж, Рудня-Гацьківка, Рудня-Фасова, Старий Бобрик, Томашівка, Турчинка, Фасова, Хичів, Ягодинка, Ягодинка Друга.


15 серпня

1925 – у с. Жадьки (Черняхівський район) народився Микитюк Олексій Олександрович (помер 11.10.2006) – військовик, орденоносець, учасник бойових дій Другої світової війни. За мужність та відвагу нагороджений орденом Слави III ступеня, медалями «За відвагу», «За взяття Відня». Працював у Новоборівському АТП-11841. Тривалий час очолював Новоборівську селищну раду ветеранів. Похований у селищі Нова Борова.  


24 серпня

1912 – вийшов Указ імператора Миколи II про спорудження ширококолійної залізничної магістралі «Бердичів – Житомир – Коростень». Восени того ж року поблизу хутора Фонтанки почали будувати залізничну станцію «Турчинка» (за назвою поміщицького маєтку) та залізничну колію. Першим начальником станції призначено військового інженера С.В. Хом’якова. 23.11.1914 відкрився рух потягів по лінії «Житомир – Коростень». 


ВЕРЕСЕНЬ


06  вересня

1985 – народився Порозінський  С.В., див. Історичний календар (лютий).


16 вересня

1960 - офіційно взяте на облік село Томашівка. До 1923 у складі Фасівської волості, згодомФасівського (07.03.1923) та Потіївського (23.09.1925) районів. Належало Ісаківській (1923),Ємилівській (12.01.1924), Кам'янобрідській (1946) сільським радам. До 1939 була колонією.  Станом на 10.02.1952 показана як хутір Кам'янобрідської сільської ради. Від 05.03.1959 до 14.08.2015 – село Фасівської сільської ради. Тепер підпорядкована Новоборівській об’єднаній територіальній громаді.


18 вересня

1946 - помер Шумський О.Я., див. Історичний календар (грудень).


18 вересня

1998 - помер Криворучко С.М., див. Історичний календар (січень).


28 вересня

1925 – утворена Небізька сільська рада депутатів трудящих з центром у селі Небіж, виділеному із складу Фасівської сільської ради Володарського району. 18.12.1928 підпорядковано селаКраснорічку та Кропивенський Поруб. 11.08.1954 об'єднана з Краснорічківською сільською радою з підпорядкуванням сіл Краснорічка Перша, Краснорічка Друга, Олішівка. 02.09.1954 підпорядковано хутір Хичів Ягодинської та хутір Лизник Топорищенської сільських рад, до складу останньої передано с. Олішівку. 05.03.1959 передано Топорищенській і Поромівській сільським радам села Лизник і Краснорічку Першу. 19.04.1965 підпорядковано с. Кропивенку Радицької сільської ради. 12.08.1974 передано Рижанській сільській раді села Жовтнівку, Знам'янку та Кропивенку. До серпня 2015  підпорядковувались села Небіж, Краснорічка, Хичів. Головами сільської ради працювали: Онопрій Камінчик (перший голова), Жуковець Г.Х., Тертенюк М.О., Жуковець О.С., Новожилов П.М., Турчин М.О., Сидоренко В.Р., Онищук С.М., Голяченко О.С., Сіваченко П.Ф., Кицюк В.М., Омельчук С.П. 7 та 10 серпня 2015 прийняті рішення про добровільне входження у склад Новоборівської селищної об’єднаної територіальної громади. Виконуючий обов’язки старости Небізької внутрішньої громади Омельчук С.П.


ЖОВТЕНЬ


01 жовтня

1936 – організоване Турчинецьке лісництво. Адміністрація розташована у с-щі Нова Борова. До 1917 землі з усіма угіддями належали поміщику Миколі Муравйову, лісником у якого працював Яків Шумський – батько наркома освіти УСРР О.Я. Шумського. Від 1917 до 1936 ліси знаходились у віданні Малинського ліспромгоспу, до якого входили: Турчинська та Шершнівські лісові дачі, урочища Ковалі, Браженка та Видибор, а також ліси навколо Малина та Потіївки. Нині підпорядковується ДП «Коростенське лісо-мисливське господарство». Займає площу 3590 га. Простягається від с. Старий Бобрик до сс. Губенкове (Хорошівський р-н) та Ковалі (Коростенський р-н). Першим лісничим був Черватюк В.П. Щороку в лісництві висаджується більше 20 га лісу. Ведеться догляд за лісовими культурами (молодим лісом) на площі близько 120 га. У структурі ДЛФ переважають хвойні (сосна 55,5 %, ялина 0,6 %), листяні (дуб 26,2 %, береза 13,3 %, вільха 3,9 %, тополя 0,4 %, осика 0,1 %) породи лісу. Ростуть також граб, ясен, клен, берест, липа та ін. Лісничими у різні часи працювали: Черватюк В.П., Бех П., Сабодаш, Охріменко, Сащенко В., Качинський І.М., Студенецький В.С., Сульжик В.А. Ткачук В.І.  Від 2002 лісничим працює Данильчук О.М.

     


03 жовтня

2000 – помер Артамонов Леонід Федорович (народився 21.08.1922) – геолог, лауреат Державної премії СРСР (1979). Учасник бойових дій Другої світової війни. Випускник (1951) Московського геологорозвідувального інституту. Від 1963 до 1978 працював головним інженером Житомирської геологорозвідувальної експедиції. За виняткові організаторські здібності під час відкриття та розвідки Пержанського берилійового родовища (Олевський район) присуджена Державна премія. Похований у с-щі Нова Борова.

   


08 жовтня

1993 – помер Карпенко І.М., див. Історичний календар (лютий).


11 жовтня

2006  – помер Микитюк О.О., див. Історичний календар (серпень).


18 жовтня

1931 – у селі Турчинка народився Карпенко Михайло Олександрович – фельдшер, «Заслужений працівник охорони здоров’я УРСР (1977). У 1949 закінчив Житомирську фельдшерсько-акушерську школу. Від 1949 до 1952 працював фельдшером у Львівській обл., від 1953 до 1954 у Коростенському районі. Згодом, від 1955 до 1956 - завідуючий дільничною лікарнею в Кустанайській обл. (Казахська РСР). Більше 30-ти років (від 1956 до 1987) очолював фельдшерський пункт с. Дворище Володарсько-Волинського р-ну. Проживає у с. Дворище Хорошівського р-ну. 


30 жовтня

1924 – утворена Старобобрицька сільська рада у складі населених пунктів Старий БобрикІсаківської  сільської ради та Хичів Фасівської сільської ради Фасівського району. 28.09.1925 затверджена як польська національна сільська рада. 11.08.1954 об'єднана з Гацьківською та Руднє-Гацьківською сільрадами в одну Ягодинську сільську раду. Головами сільської ради працювали: Корзун А.І., Шапіренко А.Д., Корзун А.І., Желізко М.С.


31 жовтня

1923 – у селі Селець (Черняхівський р-н) народився Цимбалюк Сергій Федотович  (помер 22.06.2001) – учитель, краєзнавець, музеєзнавець. Один із ініціаторів створення Новоборівськогота Кропивнянського краєзнавчих музеїв. Громадський кореспондент Володарсько-Волинської районної газети "Прапор". Учасник науково-краєзнавчої конференції “Горошківщина крізь призму століть”. Співавтор краєзнавчих хрестоматій "Горошківщина - перлина українського Полісся", «Сяє сонце над Іршею».  Тривалий час працював учителем та директором Новоборівської середньої школи № 1. 

  


ЛИСТОПАД


1 листопада

1934 – у селі Кам’яний Брід народився Шишковський Микола Станіславович (помер 2008) – директор Іршанського гірничозбагачувального комбінату (від 1976 по 1985), голова Іршанської селищної ради (від 1985 до 1996), орденоносець.

 


11 листопада

1926  виповнюється 90 років Новоборівському загальноосвітньому закладу I-III ступенів – ліцею як правонаступнику Фонтанської 4-х річної школи Ісаківської сільської ради Володарського району Житомирської округи Київської області. Першим завідувачем школи був Дубина Антон Гаврилович. 

   


11 листопада

2012 – на фасадній стіні залізничної станції «Нова Борова» відкрито пам’ятну дошку про початок будівництва залізничної колії «Житомир – Коростень» та станції. 


20 листопада

1932  у селі Турчинка народився Шкуринський Віктор Миколайович(помер 2012) – український живописець, майстер пейзажу та натюрморту, Заслужений працівник культури України, лауреат премії ім. М.Шпака.


ГРУДЕНЬ


2 грудня

1890 – у селі Борова Рудня, інша назва Стара Борова(тепер не існує) Фасівської волості Житомирського повіту Волинської губернії народився Шумський Олександр Якович (помер 1946) – політичний діяч, активний провідник українізації, один із розробників земельного законодавства УНР, нарком освіти, нарком внутрішніх справ УСРР в уряді Х. Раковського, нарком освіти УРСР, в’язень сталінських таборів.


6 грудня

1943 – у польовому госпіталі с. Гута Потіївка (Радомишльський район) від тяжкого поранення помер Козак Іван Омелянович (народився 1919) – Герой Радянського Союзу, молодший сержант, навідник гармати окремого артилерійського дивізіону 248-ї окремої курсантської стрілецької бригади. Під час відбиття контрудару ворожих танків 6 грудня 1943 року біля села Фасова, залишившись один в живих з обслуговуючих гармати, знищив три німецьких танки. Відступивши до села Кам'яний Брід у бою підпалив ще 5 танків ворога. 

     


9 грудня

1914 – у селі Кропивні Ушомирської волості Житомирського повіту (тепер село Новоборівської об’єднаної територіальної громади (ОТГ) Хорошівського району) народився Герасимов Павло Ничипорович (помер 2007) – учитель, краєзнавець, музеєзнавець, орденоносець, «Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців».

         


12 грудня

1955 – у селі Нова Борова народився Консевич Віктор Феліксович – спортсмен, майстер спорту СРСР із футболу, чемпіон СРСР 1983 року, воротар футбольного клубу «Дніпро» (Дніпропетровськ). Його прізвище вписано у золоту книгу дніпропетровського «Дніпра». 

     


25 грудня

1915 – народився Ареф’єв Костянтин Артемович (помер 1948) – Герой Радянського Союзу, командир партизанської диверсійної групи, яка діяла на території нашого краю у роки Другої світової війни. 11 серпня 1943 року групою Ареф’єва  було підірвано залізничний міст через річку Іршу поблизу станції "Турчинка" та заблоковано рух потягів німецько-фашистських окупантів на 39 діб. 

 


28 грудня

1948 – у місті Виляка (Латвійська РСР) помер уродженець села ТурчинкиФасівської волості Житомирського повіту, лейтенант, Герой Радянського СоюзуДенисюк Федір Гнатович (народився 1910). Героїзм проявлений у роки Другої світової війни (жовтень 1943) під час форсування річки Дніпро та боїв за збільшення плацдарму поблизу села Сошинівки  Дніпропетровської області.